Будова кровоносної системи людини
Кров безперервно рухається тілом, доставляє клітинам кисень і поживні речовини, забирає вуглекислий газ та продукти обміну. Цей рух забезпечує кровоносна система — велика мережа, яка працює вдень і вночі. Серце створює тиск, судини задають напрямок, а кров переносить речовини, потрібні для роботи організму.
З чого складається кровоносна система
Якщо пояснювати просто, кровоносна система людини складається з серця, кровоносних судин і крові. Серце та судини — це органи кровоносної системи, а кров є рідкою сполучною тканиною, яка циркулює всередині них.
Серце працює як насос. Воно скорочується та виштовхує кров у судини. Артерії несуть її від серця, вени повертають назад, а капіляри забезпечують обмін речовин між кров’ю та клітинами. Разом ці елементи утворюють замкнену систему кровообігу людини.
Як влаштоване серце
Серце розташоване в грудній клітці між легенями. За розміром воно приблизно відповідає кулаку людини. Усередині серце поділене на чотири камери:
- праве передсердя;
- правий шлуночок;
- ліве передсердя;
- лівий шлуночок.
Передсердя приймають кров, а шлуночки виштовхують її далі. Права половина серця направляє кров до легень, ліва — до органів і тканин. Найтовстішу стінку має лівий шлуночок, адже йому потрібно проштовхнути кров по всьому тілу.
Між камерами серця розташовані клапани. Вони діють як односторонні двері: відкриваються, коли кров рухається вперед, і закриваються, щоб вона не поверталася назад.
Артерії, вени та капіляри
Кровоносні судини відрізняються будовою та призначенням.
Артерії несуть кров від серця. Їхні стінки міцні й еластичні, оскільки вони витримують високий тиск. Найбільша артерія організму — аорта. Вона виходить із лівого шлуночка й розгалужується на менші судини.
Вени повертають кров до серця. Тиск у них нижчий, тому їхні стінки тонші. У багатьох венах є клапани, які допомагають крові рухатися в потрібному напрямку, особливо від нижніх кінцівок.
Капіляри — найдрібніші судини. Їхні стінки дуже тонкі, завдяки чому кисень і поживні речовини переходять із крові до клітин. Вуглекислий газ та продукти обміну рухаються у зворотному напрямку — від клітин у кров.
Артерії та вени визначають за напрямком руху крові, а не за кількістю кисню. Наприклад, легеневі артерії несуть бідну на кисень кров до легень, а легеневі вени повертають насичену киснем кров до серця.
Велике і мале кола кровообігу
Кров рухається двома основними маршрутами.
Мале коло кровообігу починається у правому шлуночку. Звідти кров потрапляє до легень, віддає вуглекислий газ, насичується киснем і повертається до лівого передсердя.
Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку. Кров виходить в аорту, проходить через артерії та капіляри всього тіла, а потім венами повертається до правого передсердя.
Мале коло можна уявити як маршрут до легень «за киснем», а велике — як доставку цього кисню до клітин.
📜 Що люди раніше думали про кров
Сьогодні будова кровоносної системи людини добре вивчена, але давні лікарі уявляли рух крові зовсім інакше.
У Стародавній Греції вважали, що здоров’я залежить від рівноваги чотирьох рідин: крові, слизу, жовтої та чорної жовчі. Порушення цієї рівноваги пов’язували з хворобами та навіть характером людини. Через такі уявлення кровопускання протягом століть використовували як спосіб лікування.
Римський лікар Гален вважав, що кров утворюється в печінці з їжі, розходиться по тілу й поступово витрачається. Він також припускав, що між правою та лівою половинами серця є невидимі отвори.
У XIII столітті лікар Ібн ан-Нафіс заперечив існування таких отворів і описав рух крові через легені. Це був ранній правильний опис малого кола кровообігу.
У XVII столітті англійський лікар Вільям Гарвей довів, що кров рухається замкненим колом. Він підрахував, скільки крові серце перекачує за певний час, і зрозумів: організм не здатний постійно виробляти такі об’єми. Отже, та сама кров повертається до серця і знову проходить судинами. Результати своїх досліджень Гарвей опублікував у 1628 році.
Гарвей не міг побачити, як артерії з’єднуються з венами. Відсутню ланку знайшов Марчелло Мальпігі, який у 1661 році розглянув капіляри за допомогою мікроскопа.
Цікаві факти про кровоносну систему
Серце дорослої людини за добу скорочується приблизно 100 тисяч разів і перекачує близько 7,5 тисячі літрів крові.
Загальна довжина кровоносних судин у тілі дорослої людини може становити близько 100 тисяч кілометрів. Такої відстані вистачило б, щоб понад двічі обігнути Землю вздовж екватора.
Кров у венах не синя. Вона завжди має відтінки червоного. Синюватий колір вен під шкірою виникає через те, як шкіра та тканини поглинають і відбивають світло.
Серце також потребує постійного кровопостачання. Для цього існують коронарні судини, які доставляють кисень безпосередньо до серцевого м’яза.